ВІРУЮ. Роман про Михайла Грушевського

ВІРУЮ
Роман присвячений життю, творчості та діяльності українського історика, організатору української науки, політичному діячу і публіцисту, голові Центральної Ради, академіку, автору понад 2000 наукових праць Михайлу Грушевському (1866 – 1934).
Народившись в польському Холмі, зроставши на Кавказі ( Ставрополь, Владикавказ), Грушевський завдяки впливу батьків, з дитинства душею був з рідною Україною, який і присвятив все своє свідоме життя. Починаючи з навчання у київському унівеситеті Святого Володимира, продовжучи свою наукову дільність на посадах професора Львівського університету та дійсного члена Академії наук СРСР.
В романі детально зображені події перебування й діяльності Грушевського не тільки в Україні й в іміграції, а саме в Празі, Відні, Женеві (1919-1924), а й в період вигнання в Москві (1931 – 1934). Також автор недвозначно натякає про неоднозначність факту смерті Михайла Сергійовича під час лікування у Кисловадську...
-К. Школа, 2009. -428 с.

ЖУРНАЛ «ЗОНА» №23, 2008, присвячений Юрію Хорунжому

Це число часопису «Зона» - видання Всеукраїнського товариства політв”язнів і репресованих присвячений пам”яті багаторічного ( 1991 – 2007) його редактора Юрія Михайловича Хорунжого.
У номері, крім етапів життя Юрія Хорунжого та табірних новел, написаних його батьком Михайлом Івановичем – багаторічним в”язнем сталінських таборів, представлені твори колишнього редактора. Серед них – публікації «Як тебе не жаліти, Києве, мій...», «Іван Стешенко – творець українського епосу», «Скарби, поховані в бетоні», роман «Коні та конюхи», спогади «Мосбас. Зустріч з батьком».
Закінчується число, як і відкривається, спогадами – роздумами друзів та побратимів Юрія Хорунжого.

Юрій Хорунжий БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА НАУКОВО – ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО
Юрій Михайлович
Хорунжий
БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК
До 40-річчя літературної діяльності
Київ – 2006
1
УДК 016:929 Хорунжий
ББК 91.9:84
Х 82
Юрій Михайлович Хорунжий: Біобібліогр. покажч. / АПН України.
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського; Уклад. Р. С. Жданова; Наук.
ред. П. І. Рогова. – К., 2006.

Мужі чину: Історичні парсуни

Вони не плакали, не стогнали, не скиглили, не сиділи на печі й не били себе в груди з демагогічними викриками. Вони працювали упродовж трьох століть і дещо встигли зробити й роблять для України. Ця книжка — про таких чоловіків дії: від творця першої Конституції Пилипа Орлика до студентів, які змінили політичний клімат у жовтні 1990-го і стали предтечею Народного вибуху 2004-го.

Ілюстрована унікальними документальними знімками.


Мужі чину. – К., “Вид-во ім. О. Теліги”, 2005. - 421 с.; 

САДОВСЬКИЙ САДИТЬ САД З МАРІЄЮ І БЕЗ...

 Роман присвячений корифею української професійної сцени, засновнику і директору першого стаціонарного українського театру в Києві та Ужгороді, видатному майстру – актору і режисеру, одному з перших українських кіноартистів, блискучому письменнику – мемуаристу і перекладачу – Миколі Садовському (1856 – 1933).
  У творі через архівні матеріали висвітлено стосунки Садовського з багатьма політичними і культурними діячами, колегами по сцені,  зокрема, драматичні, із зіркою української сцени Марією Заньковецькою. Читач зможе дізнатися про маловідомі, навіть театрознавцям, еміграційний (1920-26 роки) і останній, після повернення, київський періоди життя і творчості великого митця і патріота.
– К., “Фенікс”, 2005. – 392 с.

Юрій Хорунжий. Любов маєш - маєш згоду.

Історичний роман про І. Мазепу.

Хто над ким? Обставини, проти яких ми безпорадні, чи ми, які створюємо їх і спрямовуємо? Та вічна проблема "вождь нації, держава і народ", котру намагався вирішити Іван Мазепа залежно саме від обставин, урешті-решт багато втративши, але чимало й осягнувши, зрозумівши...
Викрутаси світової історії вперепліт з інтимним життям українського гетьмана, зусиллями кошового отамана Костя Гордієнка, замірами російського і європейських монархів.

Любов маєш – маєш згоду. – К., “КМ Академія”, 2003. – 328 с.; 

Шляхетні українки. Есеї-парсуни

Документально-есеїстична книжка письменника Юрія Хорунжого присвячена драматичним, в більшості випадків трагічним, долям Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, Марії Старицької, Оксани Стешенко, Вероніки Черняхівської, Ірини Стешенко, Катерини Грушевської, Валерії О'Коннор-Вілінської, Надії Суровцової - щирих патріоток України, творців її культури, шляхетних не лише за походженням, а й за своїм чином.
Видання ілюстроване унікальними світлинами, зокрема з фотоархіву автора і музейних фондів.


Шляхетні українки. – К., “Вид-во ім. О. Теліги”, 2003. – 206 с.; 

Українські меценати; Доброчинність — наша риса.

Книжка есеїв про родини Тарновських, Ґалаґанів, Симиренків, Чикаленків, Рильських, Василя Вишиваного і Володимира Косовського - доброчинців, які прислужилися розвою української культури і суспільства загалом.

Українські меценати. Доброчинність – наша риса. – К., “ КМ Академія”, 2001. – 136 с.; 

ЗЛЕТ І ЗАЗЕМЛЕННЯ ГРИГОРІЯ ПОЛЕТИКИ

Роман побудований в кількох часових площинах: від наших днів – углиб історії, до другої половини 18 століття. Головний герой – історик за фахом – обирає тему для своїх досліджень, а саме пошуків автора славнозвісної пам”ятки української літератури «Історія Русів».
У застійний період історик зустрів чималий опір , йому намагалися нав”язати іншу, «сучаснішу» тему, цькували, хотіли звільнити з роботи і т. ін. Тв він вистояв і дочекався свого часу, коли зміг працювати над тим, до чого лежала душа.
- К., “Український письменник”, 1994. – 288 с.

СЕРЦЯ МІДДЮ НЕ ОКУТИ

Книжка відзначається тематичною розмаїтістю. У повісті, яка винесена в заголовок, доля головного героя простежується впродовж чотирьох десятиріч: від подій 1946 року в київській Лук”янівській в”язниці, через етапи й сталінський концтабір на території Комі АРСР до аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року.
У повісті «Надія» змальоване життя дівчини, котра залишивши дім і батька, опиняється віч-на-віч із суспільством застою – глухим і байдужим до людської долі, наскрізь просякнутим брехнею і лицемірством.
Повість «Ах, вернісаж, ах вернісаж...» присвячена вічній проблемі: художник і суспільство, пошуки істини і намагання залишитися людиною за будь-яких обставин.
– К., “Молодь”, 1990. – 189 с.